Наше здоров’я – у наших руках!
Додаток
до наказу № 22 а/г
від 22.08.2023 р.
ПЛАН
заходів щодо попередження дитячого травматизму на 2023-2024 н.р.
у Рівненській гімназії № 17 Рівненської міської ради
| № з/п | Заходи | Термін виконання | Відповідальні |
| 1 | Проводити аналіз стану й причин травматизму, його соціально-економічних наслідків, дослідження причин виникнення факторів середовища життєдіяльності, небезпечних для життя і здоров’я дітей та дорослих, їх властивостей, джерел походження, а також розробляти на підставі результатів того аналізу й досліджень профілактичні заходи щодо запобігання виникненню нещасних випадків, їх причин та наслідків | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 2 | Забезпечувати неухильне виконання Законів України «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», додержання вимог нормативно – правових актів у сфері профілактики травматизму, нормативних документів про дії населення у період воєнного стану | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 3 | Включити до тематики класних, загальношкільних батьківських зборів, засідань педагогічних рад питання безпеки життєдіяльності, профілактики травматизму, дії населення у період воєнного стану | Згідно з графіком проведення батьківських зборів, педагогічних рад | ЗДНВР, ЗДВР, класні керівники 1-9 класів |
| 4 | Провести зі здобувачами освіти інструктажі з ТБ, включивши до змісту профілактику всіх видів травматизму, дії населення у період воєнного стану з обов’язковими записами у класних журналах та журналах інструктажів | До 02.09.2023 року | Класні керівники 1-9 класів |
| 5 | Поновити куточки, інструкції та правила з безпеки життєдіяльності | До 20.09 2023року | Класні керівники 1-9 класів |
| 6 | Участь у проведенні тижнів безпечної поведінки на дорозі «Увага! Діти на дорозі», протипожежної безпеки, мінної безпеки, безпеки життєдіяльності, безпеки дитини, конкурсах «Молодь обирає здоров’я», агітбригад ЮІР, ДЮП | Протягом року | Класні керівники 1-9 класів, ЗДВР |
| 7 | Проводити відповідні інструктажі учителям фізичної культури з учнями та вихованцями щодо ТБ перед початком кожного модуля; не допускати учнів до занять з фізичної культури й спорту без спортивної форми | Постійно | Учителі фізичної культури |
| 8 | Здійснювати вивчення курсу «Основи здоров’я» та позакласної роботи з предмету згідно з програмою Міністерства освіти і науки України для учнів 1-9 класів та нормативних документів про дії населення у період воєнного стану | Постійно | Приходько Н.А. |
| 9 | Проводити просвітницьку роботу із залученням фахівців у галузі рятувально-пожежної служби, патрульної поліції, фахівців підрозділів МНС України тощо для підвищення мотивації здобувачів освіти щодо безпеки життєдіяльності та профілактики травматизму, мінної безпеки | Протягом року | Класні керівники 1-9 класів |
| 10 | Проводити інструктажі з ТБ із здобувачами освіти та працівниками щодо правил поведінки під час перерв на території та в приміщенні школи, у спортивних залах, з правил дорожнього руху, з правил поводження на водоймах, з правил безпечної поведінки в побуті, на вулиці, у натовпі, мінної безпеки, під час карантинних обмежень. Розробити пам’ятки на канікули | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 11 | Категорично заборонити звільняти учнів з уроків без дозволу адміністрації | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 12 | Забезпечити неухильне виконання Загальних правил поведінки для здобувачів освіти | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 13 | Продовжувати роботу щодо попередження дитячого травматизму під час проведення лабораторних та практичних робіт | Постійно | Учителі предметів підвищеної небезпеки |
| 14 | Перед проведенням свят проводити цільові інструктажі з учнями щодо профілактики пожеж та правил пожежної безпеки, мінної безпеки | Постійно | Класні керівники 1-9 класів |
| 15 | Здійснювати належним чином чергування учнів та вчителів у закладі | Постійно | Класні керівники 1-9 класів, адміністрація |
| 16 | Організовувати із здобувачами освіти та працівниками закладу відпрацювання практичних дій в умовах виникнення надзвичайних ситуацій та надання першої допомоги травмованим і потерпілим під час проведення дня ЦЗ | Постійно | Адміністрація |
| 17 | Проводити конкурси, вікторини, виставки малюнків з протипожежної тематики, мінної безпеки, Інтернет-безпеки, на знання правил безпечної поведінки та з питань профілактики травматизму | Постійно | Педагог-організатор, класні керівники |
| 18 | Удосконалювати форми роботи з батьками щодо збереження життя й здоров’я дітей у позаурочний час та під час канікул на період воєнного стану | Постійно | Класні керівники |
| 19 | Організувати заходи щодо утримання в належному стані території школи, укриття, пішохідних доріжок та їх освітлення у темний період доби. Проведення заходів щодо виявлення та своєчасного зрізання сухостійних дерев та аварійних дерев для уникнення наслідків падіння дерев та недопущення травматизму | Постійно | Завгосп школи |
| 20 | Забезпечити приміщення школи, укриття, кабінети необхідними матеріалами з протипожежної безпеки, електробезпеки, виробничої санітарії та гігієни праці | Постійно | Завгосп школи |
| 21 | Регулярно проводити обстеження приміщень, укриття, обладнання школи з метою визначення технічного стану | Постійно | Завгосп школи |
| 22 | Своєчасно вживати заходи боротьби з ожеледицею та снігопадом в зимовий період, дотриманню в належному стані території закладу | Постійно | Завгосп школи |
| 23 | Розміщувати на вебсайті закладу методичні, просвітницькі та інформаційні матеріали з безпеки життєдіяльності та профілактики травматизму та на період воєнного стану | Постійно | Адміністрація |
Правила поведінки цивільного населення під час війни, військового стану.
Правила поведінки цивільного населення під час війни, військового стану, воєнних дій. Що робити в час війни? Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру.
Відео YouTube - wym-1647162942955
Посилання на повну стяттю: "Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру" - wym-1647163021588
Як діяти в разі надзвичайної ситуації або війни: корисні поради
wym-1647163099763
ЯК ДІТИ РІЗНОГО ВІКУ РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС ТА СПРИЙМАЮТЬ КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ
Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.
Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.
Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).
Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.
Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.
Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити “завдання виживання” – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.
ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ
- ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ
Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.
Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку).
2. ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ
Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.
3. ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”
Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.
Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.
4. ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ
Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).
Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.
5. ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ
Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.
Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:
- покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю
- потерти кінчик носу
- надавити не сильно на очні яблука з двох боків
- якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді
- сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота
- змащувати губи, полоскати рот водою
- витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини
- подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо
- розтерти тіло
- розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки
- покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються
- розтерти руки, прикласти до нирок.
6. “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ
Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.
7. ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ
- Обіймайте дитину, жартуйте з нею.
- Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.
- Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.
- Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.
8. ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ
Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.
9. ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги – наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.
Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.
Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.
10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ
Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.
Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.
КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ
Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.
Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.
Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут .
Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій “Розкажи мені”, створена Інститутом когнітивного моделювання, МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.
Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.
ТАКТИЧНА МЕДИЦИНА
wym-1647163315378
Як надати першу допомогу: загальні правила
Світовий день надання першої допомоги відзначається щорічно у другу суботу вересня. За статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%. Розказуємо, як надати першу допомогу.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ
Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.
Основні принципи надання першої допомоги:
- правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);
- швидкість;
- продуманість, рішучість, спокій.
ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ
Алгоритм ваших дій має бути таким:
- Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
- Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
- За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
- Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
- Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
- Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
- Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
- Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.
МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!
Коментарi